Raport zawiera świadectwa ponad 100 obywateli Ukrainy, w tym 12 dzieci, którzy ucierpieli lub byli świadkami zbrodni przeciwko dzieciom na różnych etapach działań wojennych i okupacyjnych podczas rosyjskiej agresji przeciwko Ukrainie w latach 2014-2023.

PL

Poza relacjami zebranymi przez zespół Centrum Lemkina, raport zawiera również efekty pracy ukraińskiej organizacji charytatywnej – Save Ukraine.

Publikacja przedstawia szerokie spektrum naruszeń prawa (humanitarnego, międzynarodowego karnego czy również przestępstw o charakterze kryminalnym – w wielu omawianych przypadkach) przez siły okupacyjne. Obejmuje także zagadnienia społeczne i psychologiczne związane ze skrajnymi sytuacjami, w których znalazły się dzieci. Zbrodnie opisane przez świadków mogą być kwalifikowane jako ludobójstwo.

Relacje świadków zostały zanonimizowane, aby zapewnić bezpieczeństwo ich autorom. Wyjątkiem w raporcie jest historia zamordowanego Stepana Czubenki – w tym przypadku dane ofiara jest publicznie znana, tragiczna śmierć ukraińskiego chłopca urosła wręcz do rangi symbolu ukraińskich
dzieci mordowanych przez Rosję od 2014 roku.

Trwająca od 2014 roku rosyjska agresja na Ukrainę sprawiła, że obecni dziesięciolatkowie i ich młodsi koledzy i koleżanki z Ukrainy nie znają świata bez wojny, przymusowych migracji, wysiedleń, zagrożenia życia swojego lub członków swojej rodziny. Z tym brzemieniem będą musieli dorastać i
wychowywać kolejne pokolenia.

Instytut Pileckiego na początku pełnoekranowej wojny w Ukrainie w 2022 r. powołał Centrum Lemkina – wyspecjalizowany dział, który zebrał 1600 indywidualnych, naocznych świadectw o zbrodniach popełnionych przez wojska rosyjskie na terytorium Ukrainy. Aktywność Centrum przyczynia się do upamiętnienia masowych okrucieństw autorytarnego reżimu Rosji, zwłaszcza w Ukrainie.

Na okładce raportu oraz na górze tego artykułu wykorzystano zdjęcie: Zrujnowany budynek szkoły podstawowej, Pisky, obwód doniecki, 2015 rok Fot. Monika Andruszewska

UA

Звіт: „Вкрадене дитинство. Злочини проти дітей, скоєні російськими військами" містить свідчення понад 100 громадян України, зокрема 12 дітей, які постраждали або стали свідками злочинів проти дітей на різних етапах війни та окупації під час російської агресії проти України у 2014-2023 рр. Окрім свідчень, зібраних командою Центру Лемкіна, до звіту також увійшли результати роботи української благодійної організації – Save Ukraine.

У публікації представлено широкий спектр порушень права (гуманітарного, міжнародного кримінального, а в багатьох випадках і кримінального) з боку окупаційних сил. Tакож висвітлено соціальні та психологічні проблеми, пов'язані з екстремальними ситуаціями, в яких опинилися діти. Злочини, описані свідками, можуть бути кваліфіковані як геноцид.

Розповіді свідків були анонімізовані для забезпечення безпеки їхніх авторів. Винятком у звіті є історія загиблого Степана Чубенка – у цьому випадку жертва є загальновідомою, а трагічна смерть українського хлопчика навіть стала символом українських дітей, вбитих Росією з 2014
року.

Російська агресія проти України, що триває з 2014 року, означає, що сьогоднішні 10-річні діти та їхні молодші українські співвітчизники не знають світу без війни, вимушеної міграції, переміщення, загрози їхньому життю та життю членів їхніх родин. З цим тягарем їм доведеться рости і виховувати наступне покоління.

На початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році Інститут Пілецького створив Центр Лемкіна – спеціалізований відділ, який зібрав 1 600 індивідуальних свідчень очевидців злочинів, скоєних російськими військами на території України. Діяльність Центру сприяє вшануванню пам'яті про масові звірства російського авторитарного режиму, особливо в Україні.

Do pobrania